Я не можу придумати заголовок

Ще один день, який добігає кінця. Час тут просто летить.

Сьогодні вранці я пішов отримати сім-карту для свого мобільного телефону і зробив невелику екскурсію Семіньяком. Тут сувенірні лавки вишикувалися одна біля одної. Звісно, я міг би купити тут усе, але поки що стримаюся, бо я ще на початку шляху.

Тож я купив SIM-карту в Енді і вперше діяв дуже обережно. Я отримав його за 12 євро замість 15 євро. Напевно, це ще досить дорого, але мені все одно потрібно практикуватися. Енді вважав мене австралійцем, як і люди до нього. Я теж не знаю, чому це так. Очевидно, мій акцент звучить як австралійський. Коли я тоді сказав йому, що я з Німеччини, він відразу почав обговорювати зі мною футбол. Він запитав мене, чи знаю я Маріо Гетце і Томаса Мюллера. Після нашої маленької футбольної розмови з експертами він розблокував для мене все, так що мені залишилося лише вставити SIM-карту в телефон. Все працювало чудово. Якщо вам потрібен мій індонезійський номер, просто дайте мені знати :)

Після цього я прогулювався вулицями і пригощався смузі. Огірок, яблуко та імбир дивне поєднання, але дуже смачне :)

Я, до речі, також інтенсивно шукаю листівки, але нічого не можу знайти. Не дивуйтеся, якщо я пообіцяв вам квиток, але він не прийшов. Але я роблю все можливе :)

Сьогодні вдень я знову пішов на пляж, щоб трохи поплескатися. Хлопчик-серфер із минулої ночі говорив зі мною безпосередньо. Впізнати себе тут, здається, не так вже й важко. Він сідав зі мною і розповідав усілякі речі. Але коли я сказав йому, що краще побути сам, він побажав мені гарного дня й пішов. Наполегливий, але доброзичливий.

Цього вечора я знову спостерігав захід сонця, цього разу в компанії Марейке. Ми познайомилися у Facebook, і вона також їде сюди сама. Це досить терпимо з прохолодним BinTang і трохи картоплі фрі та спринг-ролів. Звичайно, також з живою музикою, що особисто я вважаю дуже чудовим.

Мабуть, завтра піду пішки до Кути, бо там є магазин H&M. Подивимося, чи є у них зараз в асортименті зимові куртки ;)

Нікі