Чарівне містечко Джорджтаун!

Минулого року перед Різдвом на острові Пенанг ми вирішили полетіти додому. Тому ми були тут раніше, знали, чого очікувати, і були щасливі, тому що у нас залишилися дуже хороші спогади про місто. Якось дивно було знову проходити повз готель, де ми провели таку жахливу ніч. Цього разу ми забронювали інший. Ще нам запам'ятався ресторан, де був супер смачний хумус і фалафель і звичайно не втрималися =)

У місті багато творів мистецтва та картин на стінах будинків. Тут художник справді випустив пар і створив затишну атмосферу. Ми не могли багато зробити, бо на вулицях знову стояла нестерпна спека. Ми навіть не заїжджали в національний парк, тому що про походи в таку спеку не могло бути й мови. Що ж, можна ще радіти, що ми тут, а не в Німеччині, де лютує та сама спека. Тут ми хоча б завжди можемо втекти в кімнати з кондиціонером і не працювати...=)

Одного разу ми поїхали автобусом до ботанічного саду. Там також було не так багато, щоб побачити тут, але ми отримали насолоду від невеликої прогулянки сільською місцевістю і навіть побачили невелику ящірку, жирну жабу і, нарешті, знову наших друзів мавп. Ми дуже скучили за маленькими бешкетниками і деякий час спостерігали за ними.

З Penang ми тоді взяли пором назад до материка та продовжували поїздом Ipoh. Звідси наступного дня ми повинні сісти на автобус до чайних плантацій у Камерон Хайлендс. У місті ми знайшли маленьку родзинку, ресторан з п'ятьма стравами в меню, але ми давно не їли нічого такого смачного. Зокрема, тепле шоколадне тістечко з морозивом і багато незвичайних напоїв (мій смакував як суші ^^) зробили нас справді щасливими. Як багато хто знає, ми з Джонасом різні, як ніч і день, але якщо є в чому ми згодні на 99,9%, то це хороша їжа та затишний ресторан=)